барабанити

БАРАБА́НИТИ, ню, ниш, недок.

1. Бити в барабан.

– Попереду барабанщик іде – чуєте, як барабанить? (І. Франко);

Хведот знов дістав глиняного півня, що свистить, і знов свище ним без милосердя так, що всі люди на нього оглядаються, хоча тут повно таких, що свистять, що трублять, що грають, що барабанять, що викрикують (У. Самчук);

// перен. Голосно і без будь-якої майстерності грати на роялі, піаніно.

[Товстоліс:] Я вчений. У мене хворі. А він цілі дні барабанив на роялі (І. Кочерга).

2. Часто й дрібно стукати по чому-небудь.

У вікна стиха барабанив дощ (Панас Мирний);

Хмельницький барабанив пальцями по столу (Н. Рибак);

Пан Андрій пильніше засмалив свою люлечку і все барабанив пальцями по столу (Г. Хоткевич);

Він сидів за столом і дрібно барабанив пальцями лівої руки (Р. Іваничук);

Бажаного не видно. Чутно тільки, як краплі починають барабанити все частіше і різкіше (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барабанити — бараба́нити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. барабанити — -ню, -ниш, недок. 1》 Бити в барабан. || перен. Голосно та бездарно грати на роялі, піаніно. 2》 Часто й дрібно стукати по чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. барабанити — Бубоніти, вибубоніти, відбубоніти, збубоніти, набубоніти, побубоніти, пробубоніти, тарабанити, витарабанювати, витарабанити, натарабанювати, натарабанити, понатарабанювати, потарабанити, протарабанювати, протарабанити Словник чужослів Павло Штепа
  4. барабанити — 1) порощати, порощити, тарабанити 2) див. говорити; лити; стукати Словник синонімів Вусика
  5. барабанити — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ... Словник синонімів української мови
  6. барабанити — БАРАБА́НИТИ, ню, ниш, недок. 1. Бити в барабан. — Попереду барабанщик іде — чуєте, як барабанить? (Фр., IV, 1950, 89); Ми з сестричкою мирились — Барабаном ми ділились: Трохи я побарабаню. Потім дам сестричці Ані, Барабаню знову... Словник української мови в 11 томах
  7. барабанити — Барабанити, -ню, -ниш гл. Барабанить. Словник української мови Грінченка