1. Словник української мови в 11 томах

баркан

БАРКА́Н, а, чол., діал. Паркан.

Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115);

Город був обведений кругом дощаним барканом (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 332).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баркан — барка́н іменник чоловічого роду паркан діал. Орфографічний словник української мови
  2. баркан — -а, ч., діал. Паркан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баркан — БАРКА́Н, а́ і у, ч., діал. Паркан. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Л. Глібов); Іван тихо просувався попід баркан (М. Коцюбинський); Город був обведений кругом дощаним барканом (Грицько Григоренко). Словник української мови у 20 томах
  4. баркан — ПАРКА́Н (огорожа, перев. дерев'яна), БАРКА́Н діал., ОПАРКА́НЕННЯ діал., ДІЛОВА́ННЯ діал.; ПРИ́САДОК, ПАЛІСА́ДНИК (невисокий, легкий); ШТАХЕ́ТИ мн., ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТНИК, ШТАХЕ́ТТЯ (перев. з дощечок); ЧАСТОКІ́Л, ГОСТРОКІ́Л, ОСТРОКІ́Л діал. Словник синонімів української мови
  5. баркан — Барка́н і парка́н, -на́; на -ні́; -кани́, -ні́в парка́н і барка́н, -на́, на -ні́; -кани́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. баркан — (фр.) Трапецієподібне у плані оборонне укріплення. Архітектура і монументальне мистецтво