басистий
БАСИ́СТИЙ, а, е.
1. Низький звучанням (про голос, звук).
Долетіло тупотіння коней, зарипів віз, заляскав батіг, і басистий чоловічий голос гукнув хазяїна (Тулуб, Людолови, І, 1957, 64);
З пониззя Дніпра долинув басистий гудок пароплава (Скл., Хазяїни, 1948, 90).
2. у знач. ім. баси́стий, того, ч., заст. Той, хто грає на контрабасі.
Басистий не має де сісти (Номис, 1864, № 12474).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- басистий — баси́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- басистий — -а, -е. 1》 Низький звучанням (про голос, звук). 2》 у знач. ім. басистий, -того, ч., заст. Той, хто грає на контрабасі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- басистий — БАСИ́СТИЙ, а, е. 1. Низький звучанням (про голос, звук). Долетіло тупотіння коней, зарипів віз, заляскав батіг, і басистий чоловічий голос гукнув хазяїна (З. Тулуб); З пониззя Дніпра долинув басистий гудок пароплава (С. Словник української мови у 20 томах
- басистий — див. голосний Словник синонімів Вусика
- басистий — НИЗЬКИ́Й (про звук, голос, сміх і т. ін. — який належить до нижнього регістру), НИЗОВИ́Й, ГУСТИ́Й, ТОВСТИ́Й розм. (низький і повнозвучний); БАСИ́СТИЙ, БАСОВИ́ТИЙ (дуже низький, з басовими нотами); ГРУ́БИЙ (низький, часто різкий, неприємний для слуху). Словник синонімів української мови
- басистий — Басистий, -того м. = басиста. «А добрі горобці в молоці!» — Чи ти ж їв? — «Ба ні! казав басистий, що бачив цимбалистий через дірочку, як жиди їли» Ном. № 7809. Словник української мови Грінченка