басистий

див. голосний

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. басистий — баси́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. басистий — -а, -е. 1》 Низький звучанням (про голос, звук). 2》 у знач. ім. басистий, -того, ч., заст. Той, хто грає на контрабасі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. басистий — БАСИ́СТИЙ, а, е. 1. Низький звучанням (про голос, звук). Долетіло тупотіння коней, зарипів віз, заляскав батіг, і басистий чоловічий голос гукнув хазяїна (З. Тулуб); З пониззя Дніпра долинув басистий гудок пароплава (С. Словник української мови у 20 томах
  4. басистий — НИЗЬКИ́Й (про звук, голос, сміх і т. ін. — який належить до нижнього регістру), НИЗОВИ́Й, ГУСТИ́Й, ТОВСТИ́Й розм. (низький і повнозвучний); БАСИ́СТИЙ, БАСОВИ́ТИЙ (дуже низький, з басовими нотами); ГРУ́БИЙ (низький, часто різкий, неприємний для слуху). Словник синонімів української мови
  5. басистий — БАСИ́СТИЙ, а, е. 1. Низький звучанням (про голос, звук). Долетіло тупотіння коней, зарипів віз, заляскав батіг, і басистий чоловічий голос гукнув хазяїна (Тулуб, Людолови, І, 1957, 64); З пониззя Дніпра долинув басистий гудок пароплава (Скл. Словник української мови в 11 томах
  6. басистий — Басистий, -того м. = басиста. «А добрі горобці в молоці!» — Чи ти ж їв? — «Ба ні! казав басистий, що бачив цимбалистий через дірочку, як жиди їли» Ном. № 7809. Словник української мови Грінченка