1. Словник української мови в 11 томах

батувати

БАТУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., розм. Різати великими шматками.

Їдять [вартові] м’ясо, батуючи мечами, їдять садовину і п’ють шоломами вино (Л. Укр., II, 1951, 321);

Трактор з плугом на стерні батує лемешами чорну, аж масну, землю (Головко, І, 1957, 339).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батувати — батува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. батувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм. Різати великими шматками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. батувати — БАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. що. Різати великими шматками. Їдять [вартові] м'ясо, батуючи мечами, їдять садовину і п'ють шоломами вино (Леся Українка); Трактор з плугом на стерні батує лемешами чорну, аж масну, землю (А. Словник української мови у 20 томах
  4. батувати — див. різати Словник синонімів Вусика
  5. батувати — РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ (НАРІ́ЗУВАТИ), КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), КРЕ́МСАТИ розм., КАРБУВА́ТИ заст.; БАТУВА́ТИ розм. (великими шматками); ЧИ́КАТИ розм., ЧИКРИ́ЖИТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  6. батувати — Батува́ти, -ту́ю, -ту́єш; бато́ваний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. батувати — Батува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Связывать поводьями лошадей. Аф. 2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй. Кв. Словник української мови Грінченка