батувати
БАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
1. що. Різати великими шматками.
Їдять [вартові] м'ясо, батуючи мечами, їдять садовину і п'ють шоломами вино (Леся Українка);
Трактор з плугом на стерні батує лемешами чорну, аж масну, землю (А. Головко);
Не поспішав лише Кайдан, .. великим кривим ножем батував м'ясо (Ю. Мушкетик).
2. перен. Говорити чітко, виразно, відокремлюючи слова.
І, сповнена радощів і гордощів за успіхи онука, завжди захоплено зверталася до когось із присутніх: – І глядіть, як воно чеше, як вимовля цей Бориско! Ну, просто як по книжці батує! (Б. Антоненко-Давидович);
Він владно батував басом (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- батувати — батува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- батувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм. Різати великими шматками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- батувати — див. різати Словник синонімів Вусика
- батувати — РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ (НАРІ́ЗУВАТИ), КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), КРЕ́МСАТИ розм., КАРБУВА́ТИ заст.; БАТУВА́ТИ розм. (великими шматками); ЧИ́КАТИ розм., ЧИКРИ́ЖИТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
- батувати — Батува́ти, -ту́ю, -ту́єш; бато́ваний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- батувати — БАТУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., розм. Різати великими шматками. Їдять [вартові] м’ясо, батуючи мечами, їдять садовину і п’ють шоломами вино (Л. Укр., II, 1951, 321); Трактор з плугом на стерні батує лемешами чорну, аж масну, землю (Головко, І, 1957, 339). Словник української мови в 11 томах
- батувати — Батува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Связывать поводьями лошадей. Аф. 2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй. Кв. Словник української мови Грінченка