батюшчин

БА́ТЮШЧИН, а, е. Належний батюшці ( див. ба́тюшка¹).

Вони.. часом дивувались трохи, що слова проповіді і вчинки батюшчині не зовсім сходяться якось (Коцюб., І, 1955, 326);

— У батюшки красти гріх, — сказав Павлуша. — Пусте! Я тобі більше скажу. Батюшчині яблука, вони, я гадаю, ні на що інше не годящі (Довж., Зач. Десна, 1957, 186).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батюшчин — ба́тюшчин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. батюшчин — -а, -е. Належний батюшці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. батюшчин — БА́ТЮШЧИН, а, е, розм. Належний батюшці (див. ба́тюшка¹). Вони .. часом дивувались трохи, що слова проповіді і вчинки батюшчині не зовсім сходяться якось (М. Коцюбинський); – У батюшки красти гріх, – сказав Павлуша. – Пусте! Я тобі більше скажу. Словник української мови у 20 томах