батюшчин
БА́ТЮШЧИН, а, е, розм.
Належний батюшці (див. ба́тюшка¹).
Вони .. часом дивувались трохи, що слова проповіді і вчинки батюшчині не зовсім сходяться якось (М. Коцюбинський);
– У батюшки красти гріх, – сказав Павлуша. – Пусте! Я тобі більше скажу. Батюшчині яблука, вони, я гадаю, ні на що інше не годящі (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- батюшчин — ба́тюшчин прикметник Орфографічний словник української мови
- батюшчин — -а, -е. Належний батюшці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- батюшчин — БА́ТЮШЧИН, а, е. Належний батюшці ( див. ба́тюшка¹). Вони.. часом дивувались трохи, що слова проповіді і вчинки батюшчині не зовсім сходяться якось (Коцюб., І, 1955, 326); — У батюшки красти гріх, — сказав Павлуша. — Пусте! Я тобі більше скажу. Словник української мови в 11 томах