батюшка
БА́ТЮШКА¹, и, ч., розм.
Те саме, що піп.
– Як даси п'ять карбованців, то повінчаю сина, – сказав батюшка (І. Нечуй-Левицький).
БА́ТЮШКА², и, ч., розм., заст.
Пестл. до ба́тько 1, 3–5.
Переносне значення розвивається тільки у пестливого варіанта “батечко”, який поет [Т. Шевченко] нерідко заміняє прийнятим у народі “батюшка”; звичайно плюсовий емоційний зміст слова змінюється при цьому на прямо протилежний – мінусовий, пор.: Слава! слава! Хортам, і гончим, і псарям, І нашим батюшкам-царям Слава (В. Русанівський);
Мій прадід похований на сільському цвинтарі, а батюшка з братом склали голови на війні десь у горах Угорщини (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- батюшка — ба́тюшка іменник чоловічого роду, істота піп Орфографічний словник української мови
- батюшка — -и, ч., розм. Те саме, що піп. Великий тлумачний словник сучасної мови
- батюшка — Панотець, парох, священик, див. отець Словник чужослів Павло Штепа
- батюшка — (-ки) мол.; ірон. Дільничний міліціонер. Щоправда, метикував, лежачи під крапельницею, — у мене в загашнику лишився наш дільничний, нашого приходу "батюшка" (О. Ульяненко, Ізгої). Словник жарґонної лексики української мови
- батюшка — СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн. Словник синонімів української мови
- батюшка — Ба́тюшка, -шки, -шці; -шки, -шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- батюшка — БА́ТЮШКА¹, и, ч., розм. Те саме, що піп. — Як даси п’ять карбованців, то повінчаю сина, — сказав батюшка (Н.-Лев., II, 1956, 180). Словник української мови в 11 томах
- батюшка — Батюшка, -ки м. Священникъ, батюшка. ум. батюшечка. Словник української мови Грінченка