батюшка

Ба́тюшка, -шки, -шці; -шки, -шок

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батюшка — ба́тюшка іменник чоловічого роду, істота піп Орфографічний словник української мови
  2. батюшка — -и, ч., розм. Те саме, що піп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. батюшка — Панотець, парох, священик, див. отець Словник чужослів Павло Штепа
  4. батюшка — БА́ТЮШКА¹, и, ч., розм. Те саме, що піп. – Як даси п'ять карбованців, то повінчаю сина, – сказав батюшка (І. Нечуй-Левицький). БА́ТЮШКА², и, ч., розм., заст. Пестл. до ба́тько 1, 3–5. Словник української мови у 20 томах
  5. батюшка — (-ки) мол.; ірон. Дільничний міліціонер. Щоправда, метикував, лежачи під крапельницею, — у мене в загашнику лишився наш дільничний, нашого приходу "батюшка" (О. Ульяненко, Ізгої). Словник жарґонної лексики української мови
  6. батюшка — СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн. Словник синонімів української мови
  7. батюшка — БА́ТЮШКА¹, и, ч., розм. Те саме, що піп. — Як даси п’ять карбованців, то повінчаю сина, — сказав батюшка (Н.-Лев., II, 1956, 180). Словник української мови в 11 томах
  8. батюшка — Батюшка, -ки м. Священникъ, батюшка. ум. батюшечка. Словник української мови Грінченка