1. Словник української мови в 11 томах

баюра

БАЮ́РА, и, ж.

1. Велика, глибока калюжа.

Лежала свиня в баюрі та й ось як хрюкала — балакала сама з собою (Фр., III, 1950, 121);

Вода стояла великими і малими калюжами, баюрами і цілими озерами, наповнювала колії, невиразно поблискувала, мов тьмяне дзеркало (Перв., Материн.. хліб, 1960, 152);

Тонка плівка криги затягувала баюри у лісових хащах (Рибак, Помилка.., 1956, 114).

2. Яма, вибій.

Сотні кріпаків місяців зо два тілько й знали, що рили сиру землю. Вирили баюру страшенну (Мирний, IV, 1955, 15);

Візок, запряжений однією конякою, стрибав по баюрах (Панч, І, 1956, 266);

// Ямка в земляній підлозі.

В хаті.. усюди баюри під ногами, — уже й не зазнать, коли долівку мазано (Барв., Опов.., 1902, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баюра — баю́ра: лужа [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. баюра — баю́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. баюра — див. КАЛЮЖА; (копана) яма; (на дорозі) вибій. Словник синонімів Караванського
  4. баюра — -и, ж. 1》 Велика, глибока калюжа. 2》 Яма, вибій. || Ямка в земляній підлозі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. баюра — БАЮ́РА, и, ж. 1. Велика глибока калюжа. Лежала свиня в баюрі та й ось як хрюкала – балакала сама з собою (І. Франко); Вода стояла великими і малими калюжами, баюрами і цілими озерами, наповнювала колії, невиразно поблискувала, мов тьмяне дзеркало (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. баюра — баю́ра 1. велика калюжа (ср, ст)||калабаня 2. вул. горілка (ст): Тільки двадцять першого листопада, на Михайла, зять платив сам усе. Маринка робила голубці з рижом на підгорлі, варила баняк капусти, смажила вепрові котлети, пекла сирник і балабухи. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. баюра — див. вибоїна; яма Словник синонімів Вусика
  8. баюра — ВИБО́ЇНА (заглиблення на дорозі, що утворилося внаслідок частої їзди), ВИ́БІЙ, Я́МА, БАЮ́РА рідше, ЗАБО́ЇНА діал., ЗАБІ́Й діал. На вибоїні машина підскочила (М. Словник синонімів української мови
  9. баюра — Баю́ра, -ри; баю́ри, баю́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. баюра — Баюра, -ри ж. 1) Большая, глубокая лужа. Там у лісі такі баюри, що й маточини покрива. Аф. Їде школяр на сухе, мужик у баюрі. Рудан. I. 113. Перевези мене, чоловіче, без баюру. О. 1862. IX. 35. 2) Ямка въ земляномъ полу. В хаті... Словник української мови Грінченка