1. Словник синонімів української мови

баюра

ВИБО́ЇНА (заглиблення на дорозі, що утворилося внаслідок частої їзди), ВИ́БІЙ, Я́МА, БАЮ́РА рідше, ЗАБО́ЇНА діал., ЗАБІ́Й діал. На вибоїні машина підскочила (М. Чабанівський); З темряви ночі, тихо і плавно погойдуючись на вибоях, виринув силует легкової машини (Я. Качура); Ішов, ішов дорогою, та й у яму впав (прислів'я); Візок, запряжений однією конякою, стрибав по баюрах (П. Панч); М'яко гойдається бричка на забоїнах (Н. Рибак); Великі забої були на шляху (Словник Б. Грінченка).

КАЛЮ́ЖА (заглибина в ґрунті, наповнена водою або іншою рідиною); БАРЛІ́Г (заглибина з гряззю); БАЮ́РА (велика, глибока заглибина, вибоїна); КОВБА́НЯ, КАЛАБА́НЯ розм., КАЛАБА́ТИНА діал., БАКА́Й діал., КОВТЬО́БА діал. (глибока вибоїна з водою, гряззю). Один пастушок наглядів калюжу під вербами. Ми побігли до тієї калюжки, пообмазувались чорною гряззю (І. Нечуй-Левицький); Валяється, як свиня в барлозі (М. Номис); Тонка плівка криги затягувала баюри у лісових хащах (Н. Рибак); Раптом на дорозі Іван побачив старого бойка, що загруз своїм возом у баюрі (П. Колесник); На дорогу з чийогось двору, хрюкаючи, направилась свиня, лягла в ковбаню (А. Шиян); Виходив (Гриць) перед хату.., ставав собі коло калабані, що з неї воду кури п'ють, та й торкотів (Лесь Мартович); Одинока жаба вилізла з калабатини (М. Коцюбинський); А деякі шофери то й самі норовили грюкнути машиною в бакай коло своєї хати чи біля воріт куми (В. Кучер); А вже кабана то шукай де-небудь біля ковтьоби (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баюра — баю́ра: лужа [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. баюра — баю́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. баюра — див. КАЛЮЖА; (копана) яма; (на дорозі) вибій. Словник синонімів Караванського
  4. баюра — -и, ж. 1》 Велика, глибока калюжа. 2》 Яма, вибій. || Ямка в земляній підлозі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. баюра — БАЮ́РА, и, ж. 1. Велика глибока калюжа. Лежала свиня в баюрі та й ось як хрюкала – балакала сама з собою (І. Франко); Вода стояла великими і малими калюжами, баюрами і цілими озерами, наповнювала колії, невиразно поблискувала, мов тьмяне дзеркало (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. баюра — баю́ра 1. велика калюжа (ср, ст)||калабаня 2. вул. горілка (ст): Тільки двадцять першого листопада, на Михайла, зять платив сам усе. Маринка робила голубці з рижом на підгорлі, варила баняк капусти, смажила вепрові котлети, пекла сирник і балабухи. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. баюра — див. вибоїна; яма Словник синонімів Вусика
  8. баюра — Баю́ра, -ри; баю́ри, баю́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. баюра — БАЮ́РА, и, ж. 1. Велика, глибока калюжа. Лежала свиня в баюрі та й ось як хрюкала — балакала сама з собою (Фр., III, 1950, 121); Вода стояла великими і малими калюжами, баюрами і цілими озерами, наповнювала колії, невиразно поблискувала... Словник української мови в 11 томах
  10. баюра — Баюра, -ри ж. 1) Большая, глубокая лужа. Там у лісі такі баюри, що й маточини покрива. Аф. Їде школяр на сухе, мужик у баюрі. Рудан. I. 113. Перевези мене, чоловіче, без баюру. О. 1862. IX. 35. 2) Ямка въ земляномъ полу. В хаті... Словник української мови Грінченка