бджолячий
БДЖОЛЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до бджола́.
Бджоляче жало.
БЕ², виг., дит. Уживається для вираження огиди до чого-небудь;
// у знач. ім. бе, невідм. Про щось гидке, погане.
Не руш того, бо то бе (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бджолячий — бджоля́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- бджолячий — -а, -е. Прикм. до бджола. Бджоляче жало. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бджолячий — БДЖОЛЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до бджола́. Обведені синіми віями очі суворо дивляться на .. ворухливу від бджолячих лапок і голівок гіллячку (В. Винниченко); Бджоляче жало. Словник української мови у 20 томах