1. Словник української мови в 11 томах

безбоязно

БЕЗБО́ЯЗНО. Присл. до безбо́язний.

Треба вміти визнати зло безбоязно, щоб твердіше повести боротьбу з ним.. (Ленін, 32, 1951, 320);

Долі позаду ти більше не жди. Через безодню безбоязно йди (Щог., Поезії, 1958, 429);

Досвітчана мати Жалійка безбоязно, прихильно поставилася до тих розмов (Горд., І, 1959, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безбоязно — безбо́язно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безбоязно — Присл. до безбоязний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безбоязно — БЕЗБО́ЯЗНО. Присл. до безбо́язний. Долі позаду ти більше не жди. Через безодню безбоязно йди (Я. Щоголів); Досвітчана мати Жалійка безбоязно, прихильно поставилася до тих розмов (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  4. безбоязно — Безбо́язно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безбоязно — Безбоязно нар. Безстрашно, безбоязненно. Словник української мови Грінченка