1. Словник української мови в 11 томах

безвісти

БЕ́ЗВІСТИ, присл. Невідомо де.

Збігли сарни прудконогі, Олень безвісти пропав (Щог., Поезії, 1958, 315);

// Невідомо куди.

Каменотеси поховалися по льохах, по горищах, деякі понабігали безвісти (Вас., I, 1959, 238);

// Безслідно.

Центральне бюро обліку втрат діючої армії сповіщало, що командир танка.. числиться в списку зниклих безвісти (Донч., VI, 1957, 294).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвісти — бе́звісти прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безвісти — пр., без сліду, безслідно, без знаку; (забігти) не знати де <�куди>. Словник синонімів Караванського
  3. безвісти — присл. Невідомо де. || Невідомо куди. || Безслідно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безвісти — БЕ́ЗВІСТИ, присл. Невідомо де. Збігли сарни прудконогі, Олень безвісти пропав (Я. Щоголів); // Невідомо куди. Каменотеси поховалися по льохах, по горищах, деякі позабігали безвісти (С. Васильченко); Мороз утікав безвісти (І. Багряний); // Безслідно. Словник української мови у 20 томах
  5. безвісти — БЕЗСЛІ́ДНО (нічого, ніяких слідів не лишаючи після себе); БЕЗ ОСТА́НКУ, БЕЗ ОСТА́ТКУ, БЕЗ ОСТА́ЧІ розм. (звичайно про якесь збірне поняття, про щось неживе або матерію у філософському розумінні); БЕ́ЗВІСТИ (звичайно про людей... Словник синонімів української мови
  6. безвісти — Бе́звісти, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безвісти — Безвісти нар. Неизвѣстно гдѣ. Пропав чоловік безвісти. Олень безвісти пропав. Щог. Сл. 67. Словник української мови Грінченка