безвісти
БЕЗСЛІ́ДНО (нічого, ніяких слідів не лишаючи після себе); БЕЗ ОСТА́НКУ, БЕЗ ОСТА́ТКУ, БЕЗ ОСТА́ЧІ розм. (звичайно про якесь збірне поняття, про щось неживе або матерію у філософському розумінні); БЕ́ЗВІСТИ (звичайно про людей, що зникли невідомо де під час війни, стихійного лиха і т. ін.). Дим вогнища безслідно розтає в сонячній прозорості дня (В. Дрозд); Не пропадає ніщо без останку: всі речі, розпавшись, Тільки вертаються знов до запасів матерії вічних (М. Зеров); Любіть і боріться за щастя безкрає, згоріть без остатку за край дорогий (В. Сосюра); Вже приходило з фронту, що того вбито, того поранено, а той пропав безвісти (О. Гончар).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвісти — бе́звісти прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безвісти — пр., без сліду, безслідно, без знаку; (забігти) не знати де <�куди>. Словник синонімів Караванського
- безвісти — присл. Невідомо де. || Невідомо куди. || Безслідно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безвісти — БЕ́ЗВІСТИ, присл. Невідомо де. Збігли сарни прудконогі, Олень безвісти пропав (Я. Щоголів); // Невідомо куди. Каменотеси поховалися по льохах, по горищах, деякі позабігали безвісти (С. Васильченко); Мороз утікав безвісти (І. Багряний); // Безслідно. Словник української мови у 20 томах
- безвісти — Бе́звісти, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безвісти — БЕ́ЗВІСТИ, присл. Невідомо де. Збігли сарни прудконогі, Олень безвісти пропав (Щог., Поезії, 1958, 315); // Невідомо куди. Каменотеси поховалися по льохах, по горищах, деякі понабігали безвісти (Вас., I, 1959, 238); // Безслідно. Словник української мови в 11 томах
- безвісти — Безвісти нар. Неизвѣстно гдѣ. Пропав чоловік безвісти. Олень безвісти пропав. Щог. Сл. 67. Словник української мови Грінченка