безвісний
НЕВІДО́МИЙ (такий, про якого немає даних, відомостей), НЕЗНАЙО́МИЙ, НЕЗНА́НИЙ, БЕЗВІ́СНИЙ рідше, НЕВІ́ДАНИЙ рідше, НЕЗНА́ЄМИЙ заст., поет.; НЕЗВІ́ДАНИЙ (про місце, галузь знань, почуття і т. ін. — який ще не став відомим кому-небудь); БЕЗІМЕ́ННИЙ (ім'я, назва якого невідомі); АНОНІ́МНИЙ (про автора твору або листа — який не зазначив свого імені). Стіни штрафної (карцера) поколупані, в написах, що їх залишили після себе невідомі Порфирові попередники (О. Гончар); Я відвернувся: незручно приглядатись до незнайомої людини (Є. Гуцало); — Злочин! — аж похолола Сахно.. — А може, якась незнана операція? — виринуло заперечення (Ю. Смолич); В яких гаях? В яких ярах, В яких незнаємих вертепах Ти заховаєшся од спеки..? (Т. Шевченко); Частіше стало снитися мені Усе, що у турботах, в суєті Було почав потроху забувати... Ранкових чайок крила золоті, Дитячих мрій незвідані путі (М. Нагнибіда); Безіменним героям Опору стоять пам'ятники у Франції (М. Рильський).
Значення в інших словниках
- безвісний — безві́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- безвісний — -а, -е. Нікому не відомий; незнаний. Безвісна відсутність — встановлений судом факт тривалої відсутності громадянина в місці його постійного проживання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безвісний — Невідомий, незнаний Словник чужослів Павло Штепа
- безвісний — БЕЗВІ́СНИЙ, а, е. Нікому не відомий; незнаний. І піде між людьми розладдя, ворожнечі. Чи варт вона, безвісна Пріська з своєю безвісною нуждою, тії спірки? (Панас Мирний); Попеліють широкі шляхи сірими слідами безвісних кораблів (С. Словник української мови у 20 томах
- безвісний — Безві́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безвісний — БЕЗВІ́СНИЙ, а, е. Нікому не відомий; незнаний. І піде між людьми розладдя, ворожнечі. Чи варт вона, безвісна Пріська з своєю безвісною нуждою, тії спірки? (Мирний, III, 1954, 47); Багато їх у степу, цих безвісних, безіменних могил по чумацьких шляхах… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 385). Словник української мови в 11 томах