безголосно
БЕЗГОЛО́СНО. Присл. до безголо́сний.
Нараз так само безголосна відчиняються двері (Фр., VIII, 1952, 104).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безголосно — безголо́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безголосно — Присл. до безголосний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безголосно — БЕЗГОЛО́СНО. Присл. до безголо́сний. Нараз так само безголосно відчиняються двері (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- безголосно — див. тихо Словник синонімів Вусика