безголосно

БЕЗГОЛО́СНО. Присл. до безголо́сний.

Нараз так само безголосна відчиняються двері (Фр., VIII, 1952, 104).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безголосно — безголо́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безголосно — Присл. до безголосний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безголосно — БЕЗГОЛО́СНО. Присл. до безголо́сний. Нараз так само безголосно відчиняються двері (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. безголосно — див. тихо Словник синонімів Вусика