безголосно

БЕЗГОЛО́СНО.

Присл. до безголо́сний.

Нараз так само безголосно відчиняються двері (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безголосно — безголо́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безголосно — Присл. до безголосний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безголосно — див. тихо Словник синонімів Вусика
  4. безголосно — БЕЗГОЛО́СНО. Присл. до безголо́сний. Нараз так само безголосна відчиняються двері (Фр., VIII, 1952, 104). Словник української мови в 11 томах