1. Словник української мови у 20 томах

безголосо

БЕЗГОЛО́СО.

Присл. до безголо́сий 1, 2.

Зрубаєш дерево, воно з гуком упаде на землю, потрощить корчі, понівечить траву і – лежить безголосо (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безголосо — безголо́со прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безголосо — Присл. до безголосий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безголосо — див. тихо Словник синонімів Вусика
  4. безголосо — БЕЗГОЛО́СО. Присл. до безголо́сий 1, 2. Словник української мови в 11 томах