безгосподарний
БЕЗГОСПОДА́РНИЙ, а, е.
1. Який не вміє вести господарство, недбало ставиться до господарювання.
— Огорожа навколо школи розвалилась.. — А до чого ж тут я? Директори були безгосподарні (Збан., Малин. дзвін, 1958, 53);
// Нераціональний, неекономний.
Пленум ЦК КП(б) України постановляє: ..Провадити рішучу боротьбу з безгосподарним використанням устаткування, сировини і матеріалів (Рад. Укр., 4.III 1951, 2).
2. Який не має свого власного господарства.
Для одержання прибутку (зиску) капіталіст повинен мати перед собою саме безземельного, безгосподарного робітника, змушеного продавати свою робочу силу.. (Ленін, 15, 1949, 64).
3. Який не має господаря, власника.
До безгосподарного майна відноситься всяке майно, в тому числі цінності і гроші, власник якого невідомий або яке не має власника (Цив. кодекс УРСР, 1950, 88).
Значення в інших словниках
- безгосподарний — безгоспода́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- безгосподарний — Який не має господаря, власника, нікому не належить: безгосподарні землі, безгосподарна квартира, безгосподарне майно. Літературне слововживання
- безгосподарний — -а, -е. 1》 Який не вміє вести господарство, недбало ставиться до господарювання. || Нераціональний, неекономний. 2》 Який не має власного господарства. 3》 Який не має господаря, власника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безгосподарний — БЕЗГОСПОДА́РНИЙ, а, е. 1. Який не вміє вести господарство, недбало ставиться до господарювання. – Огорожа навколо школи розвалилась .. – А до чого ж тут я? Директори були безгосподарні (Ю. Збанацький); // Нераціональний, неекономний. Словник української мови у 20 томах
- безгосподарний — НЕДБА́ЛИЙ (який ставиться до своїх обов'язків без належної уваги, ретельності), НЕДБАЙЛИ́ВИЙ, НЕСУМЛІ́ННИЙ, НЕДОБРОСО́ВІСНИЙ (без чесності, сумлінності до своїх обов'язків); БЕЗГОСПОДА́РНИЙ, НЕХАЗЯЙНОВИ́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови