безграмотний
БЕЗГРА́МОТНИЙ, а, с.
1. Який не знає грамоти, не вміє читати і писати; неписьменний.
Як пліт той без підпор вітер валить скорий. Так безграмотний паде без знання підпори (Фр., XI, 1952, 331);
// Який погано знає грамоту, робить багато помилок у письмовому викладі думки; малограмотний, малописьменний;
// Який має багато граматичних і стилістичних помилок.
Розглядаю папір. В кінці — незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис: "Дувид Волинський" (Вас., І, 1959, 256).
2. перен. Який не знає основ якої-небудь науки, галузі знань і т. ін.
Це припустити могла б людина, абсолютно безграмотна (Еллан, II, 1958, 196);
// Який містить у собі багато помилок в якій-небудь ділянці знань, науки і т. ін.; неуцький.
— Ні, вимажете ставитися до безграмотних вправ цього молокососа інакше, ніж я… (Шовк., Інженери, 1956, 223).
Значення в інших словниках
- безграмотний — безгра́мотний прикметник Орфографічний словник української мови
- безграмотний — Неписьменний, неграмотний; (- теорію) неуцький. Словник синонімів Караванського
- безграмотний — -а, -е. 1》 Який не знає грамоти, не вміє читати і писати; неписьменний. || Який погано знає грамоту, припускається багатьох помилок у письмовому викладі думки; малограмотний, малописьменний. || Який має багато граматичних і стилістичних помилок. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безграмотний — Неписьменний Словник чужослів Павло Штепа
- безграмотний — БЕЗГРА́МОТНИЙ, а, е. 1. Який не знає грамоти, не вміє читати і писати; неписьменний. Як пліт той без підпор вітер валить скорий, Так безграмотний паде без знання підпори (І. Словник української мови у 20 томах
- безграмотний — див. неосвічений Словник синонімів Вусика
- безграмотний — НЕПИСЬМЕ́ННИЙ (який не вміє читати й писати), НЕГРА́МОТНИЙ, БЕЗГРА́МОТНИЙ підсил. Касир і справді обдурював неписьменних темних господарів (І. Нечуй-Левицький); — Ви — діди та батьки — ще доживете з бідою свій вік неграмотними. Словник синонімів української мови