1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безграмотний

безгра́мотний

-а, -е.

1》 Який не знає грамоти, не вміє читати і писати; неписьменний.

|| Який погано знає грамоту, припускається багатьох помилок у письмовому викладі думки; малограмотний, малописьменний.

|| Який має багато граматичних і стилістичних помилок.

2》 перен. Який не знає основ якої-небудь науки, галузі знань і т. ін.

|| Який містить багато помилок в якій-небудь ділянці знань, науки і т. ін.; неуцький.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безграмотний — безгра́мотний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безграмотний — Неписьменний, неграмотний; (- теорію) неуцький. Словник синонімів Караванського
  3. безграмотний — Неписьменний Словник чужослів Павло Штепа
  4. безграмотний — БЕЗГРА́МОТНИЙ, а, е. 1. Який не знає грамоти, не вміє читати і писати; неписьменний. Як пліт той без підпор вітер валить скорий, Так безграмотний паде без знання підпори (І. Словник української мови у 20 томах
  5. безграмотний — див. неосвічений Словник синонімів Вусика
  6. безграмотний — НЕПИСЬМЕ́ННИЙ (який не вміє читати й писати), НЕГРА́МОТНИЙ, БЕЗГРА́МОТНИЙ підсил. Касир і справді обдурював неписьменних темних господарів (І. Нечуй-Левицький); — Ви — діди та батьки — ще доживете з бідою свій вік неграмотними. Словник синонімів української мови
  7. безграмотний — БЕЗГРА́МОТНИЙ, а, с. 1. Який не знає грамоти, не вміє читати і писати; неписьменний. Як пліт той без підпор вітер валить скорий. Так безграмотний паде без знання підпори (Фр. Словник української мови в 11 томах