безгрішний
БЕЗГРІ́ШНИЙ¹, а, е.
1. Який не має ніякої провини, ні в чому не винний; безвинний.
— Не прикидайтесь безгрішним ягням! Я зірву з вас маску! (Шовк., Інженери, 1956, 383);
Франка, безгрішного і безневинного, тримали [в тюрмі] і мучили (Вітч., 8, 1956, 46);
// Чистий, невинний.
Дивишся на дитину, як воно оченятами поводить, рученятами силкує, і думаєш: янгол, янгол! безвинне, безгрішне (Мирний, І, 1954, 87);
Він [Солод] підвівся, поцілував безгрішну сестринську руку (Руд., Вітер.., 1958, 408).
2. Який нічого не робить (не зробив) супроти релігійної, церковної моралі.
[Хлопець:] Святий, безгрішний мученику, пробі! Прости мене! Позбав мене гріха! (Л. Укр., II, 1951, 484).
БЕЗГРІ́ШНИЙ², а, е, розм. Який не має грошей.
Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо (Сл. Гр.).
Значення в інших словниках
- безгрішний — (який не грішить) негрішний, (у вищій мірі) непогрішимий, непогрішний, непорочний. Словник синонімів Полюги
- безгрішний — безгрі́шний 1 прикметник безвинний безгрі́шний 2 прикметник без грошей розм. Орфографічний словник української мови
- безгрішний — Негрішний, с. непогрішний, непогрішимий, непорочний, ір. святий та божий. Словник синонімів Караванського
- безгрішний — I -а, -е. 1》 Який не має ніякої провини, ні в чому не винний; безвинний. || Чистий, невинний. 2》 Який нічого не робить (не зробив) супроти релігійної, церковної моралі. II -а, -е, розм. Який не має грошей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безгрішний — БЕЗГРІ́ШНИЙ¹, а, е. 1. Який не порушує релігійно-моральні норми, настанови. [Хлопець:] Святий, безгрішний мученику, пробі! Прости мене! Позбав мене гріха! (Леся Українка). 2. Який не має ніякої провини, ні в чому не винний; безвинний. Словник української мови у 20 томах
- безгрішний — див. бідний Словник синонімів Вусика
- безгрішний — НЕВИ́ННИЙ (який не має за собою вини, ні в чому не провинився), БЕЗВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ, НЕВИНУВА́ТИЙ, НЕПОВИ́ННИЙ рідше, БЕЗГРІ́ШНИЙ уроч., ірон.; ПРА́ВИЙ (перев. у протиставленні зі сл. винуватий, неправий і т. ін. Словник синонімів української мови
- безгрішний — Безгрі́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безгрішний — Безгрішний, -а, -е 1) Безгрѣшный. Левиц. І. 540. 2) Не имѣющій денегъ, безденежный. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. Лубен. у. Словник української мови Грінченка