1. Словник української мови в 11 томах

бездоглядний

БЕЗДО́ГЛЯДНИЙ, а, е. Позбавлений догляду.

— Моя дочка добре відпочиває [в піонерському таборі].., ми з чоловіком можемо спокійно працювати, бо знаємо, що вона не бездоглядна (Рад. Укр., 25. VI 1959, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездоглядний — бездо́глядний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бездоглядний — -а, -е. Позбавлений догляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездоглядний — БЕЗДО́ГЛЯДНИЙ, а, е. Позбавлений догляду. – Моя дочка добре відпочиває, ми з чоловіком можемо спокійно працювати, бо знаємо, що вона не бездоглядна (з газ.); * Образно. Мова художнього перекладу – бездоглядна територія, “нічия земля” (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. бездоглядний — ПОКИ́НУТИЙ (залишений без догляду, допомоги), БЕЗДО́ГЛЯДНИЙ, ЗАПУ́ЩЕНИЙ. Плачуть біля своїх злиденних, нашвидкуруч поставлених хат покинуті матері, сестри (О. Довженко); Директор уважно розглядав новачка: ще одне дитя цього розшаленілого віку. Словник синонімів української мови