бездоганність

БЕЗДОГА́ННІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. бездога́нний.

Бездоганність ритмізованої мови, складні і прозорі воднораз речення, дзвінка рима в урочистій оді — все це так полюбляв літній ритор (Ле, Хмельницький, І, 1957, 116);

Ця моральна бездоганність Олеся Васильовича була прекрасна, і чистота його творів відбиває чистоту його душі (Донч., VI, 1957, 633).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездоганність — бездога́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бездоганність — -ності, ж. Якість за знач. бездоганний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездоганність — БЕЗДОГА́ННІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. бездога́нний. Бездоганність ритмізованої мови, складні і прозорі воднораз речення, дзвінка рима в урочистій оді – все це так полюбляв літній ритор (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
  4. бездоганність — Бездога́нність, -нности, -нності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бездоганність — Бездоганність, -ности ж. Безупречность. Желех. Словник української мови Грінченка