бездум’я
БЕЗДУ́М’Я, я, с. Те саме, що безду́мність.
Дивне бездум’я охопило дівчину (Собко, Зор. крила, 1950, 209).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бездум’я — Безду́м’я, -м’я, -м’ю, -м’ям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)