1. Словник української мови в 11 томах

безквітковий

БЕЗКВІТКО́ВИЙ, а, е. Який не має квіток (про спорові рослини);

// у знач. ім. безквітко́ві, вих, мн. Родина спорових рослин, які не дають квіток.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безквітковий — безквітко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безквітковий — -а, -е. Який не має квіток (про спорові рослини). || у знач. ім. безквіткові, -вих, мн. Родина спорових рослин, які не дають квіток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безквітковий — БЕЗКВІТКО́ВИЙ, а, е. Який не має квіток (про спорові рослини); // у знач. ім. безквітко́ві, вих, мн. Родина спорових рослин, які не дають квіток. Словник української мови у 20 томах