1. Словник української мови в 11 томах

безквитковий

БЕЗКВИТКО́ВИЙ, а, е. Без квитка.

В поїзді старший кондуктор перевіряє квитки. Безквитковий пасажир (заєць) сховався під лавку (Україна.., І, 1960, 284);

Люди ці були покарані за всілякі вчинки — за намагання вкрасти якусь консервну бляшанку з німецьких складів, за безквитковий проїзд залізницею (Хижняк, Тамара, 1959, 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безквитковий — безквитко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безквитковий — -а, -е. Без квитка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безквитковий — БЕЗКВИТКО́ВИЙ, а, е. 1. Який не має квитка. У поїзді старший кондуктор перевіряє квитки. Безквитковий пасажир сховався під лавку (із журн.). 2. Який здійснюється без квитка. Словник української мови у 20 томах