1. Словник української мови в 11 томах

безкарність

БЕЗКА́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безка́рний.

Горбулін кинувся в атаку, вже зовсім переконавшись у безкарності своїх промахів, не думаючи про силу супротивника (Собко, Звич. життя, 1957, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкарність — безка́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безкарність — [беизкарн'іс'т' і беискарн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. безкарність — -ності, ж. Абстр. ім. до безкарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безкарність — БЕЗКА́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безка́рний. Доводиться бої зі своїми людьми зводити, з тою нашою природженою безкарністю, з тим кари гідним безладдям (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. безкарність — Безка́рність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безкарність — Безкарність, -ности ж. Безнаказанность. Желех. Словник української мови Грінченка