1. Словник української мови у 20 томах

безквитковий

БЕЗКВИТКО́ВИЙ, а, е.

1. Який не має квитка.

У поїзді старший кондуктор перевіряє квитки. Безквитковий пасажир сховався під лавку (із журн.).

2. Який здійснюється без квитка.

Люди ці були покарані за всілякі вчинки – за намагання вкрасти якусь консервну бляшанку з німецьких складів, за безквитковий проїзд залізницею (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безквитковий — безквитко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безквитковий — -а, -е. Без квитка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безквитковий — БЕЗКВИТКО́ВИЙ, а, е. Без квитка. В поїзді старший кондуктор перевіряє квитки. Безквитковий пасажир (заєць) сховався під лавку (Україна.. Словник української мови в 11 томах