1. Словник української мови в 11 томах

безконтрольний

БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який ніким не контролюється; якого ніхто не має права контролювати, перевіряти.

Самодержавство є верховна, безконтрольна, безвідповідальна, невиборна влада однієї особи (Ленін, 7, 1949, 319).

2. Який не спрямовується свідомістю.

Нестримне молодецтво юнацьке штовхнуло його на безконтрольний вчинок непокори (Ле, Мої листи, 1945, 146).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безконтрольний — безконтро́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безконтрольний — -а, -е. 1》 Який ніким не контролюється; якого ніхто не має права контролювати, перевіряти. 2》 Який не спрямовується свідомістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безконтрольний — БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який ніким не контролюється; якого ніхто не має права контролювати, перевіряти. А. Головко говорив про безконтрольне зловживання владою на місцях (В. Словник української мови у 20 томах
  4. безконтрольний — БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ (який здійснюється без перевірки, не контролюється); НЕПІДЗВІ́ТНИЙ, БЕЗЗВІ́ТНИЙ рідше (який не потребує звіту, не контролюється). Словник синонімів української мови