1. Словник української мови в 11 томах

безкорисливий

БЕЗКОРИ́СЛИВИЙ, а, е. Який не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; некорисливий.

Ніколи не забуде український народ тієї безкорисливої дружньої допомоги, яку йому завжди надавали і надають.. всі народи Радянського Союзу (Рад. Укр., 1.V 1957, 1);

Приятелювання не припинялося з давніх-давен і справді було безкорисливим, увійшло в кров, і друзі рідними поробилися (Ле, Наливайко, 1957, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкорисливий — безкори́сливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безкорисливий — Непожадливий, незажерливий, негрошолюбний, нежадібний. Словник синонімів Караванського
  3. безкорисливий — -а, -е. Який не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; некорисливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безкорисливий — БЕЗКОРИ́СЛИВИЙ, а, е. Який не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; некорисливий. Я зовсім не хочу, щоб мої безкорисливі вчинки помічали плюсами (М. Словник української мови у 20 томах
  5. безкорисливий — див. щедрий Словник синонімів Вусика
  6. безкорисливий — БЕЗКОРИ́СЛИВИЙ (який не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; властивий такій людині або людям), НЕКОРИ́СЛИВИЙ рідше; АЛЬТРУЇСТИ́ЧНИЙ книжн. (який характеризується готовністю пожертвувати для інших своїми особистими інтересами). Словник синонімів української мови
  7. безкорисливий — Безкори́сливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)