безкорисливий

БЕЗКОРИ́СЛИВИЙ (який не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; властивий такій людині або людям), НЕКОРИ́СЛИВИЙ рідше; АЛЬТРУЇСТИ́ЧНИЙ книжн. (який характеризується готовністю пожертвувати для інших своїми особистими інтересами). Кажуть, тільки у горі, у печалі, у тузі Пізнаються хороші, безкорисливі друзі (В. Бичко). Мені шкода Оксаночку, що вона якось так нидіє. При її мало експансивній і, треба сказати, не дуже альтруїстичній натурі ся обстановка може ще більше заставити її заховатись в собі і нагороїжитись проти всіх (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкорисливий — безкори́сливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безкорисливий — Непожадливий, незажерливий, негрошолюбний, нежадібний. Словник синонімів Караванського
  3. безкорисливий — -а, -е. Який не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; некорисливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безкорисливий — БЕЗКОРИ́СЛИВИЙ, а, е. Який не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; некорисливий. Я зовсім не хочу, щоб мої безкорисливі вчинки помічали плюсами (М. Словник української мови у 20 томах
  5. безкорисливий — див. щедрий Словник синонімів Вусика
  6. безкорисливий — Безкори́сливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безкорисливий — БЕЗКОРИ́СЛИВИЙ, а, е. Який не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; некорисливий. Ніколи не забуде український народ тієї безкорисливої дружньої допомоги, яку йому завжди надавали і надають.. всі народи Радянського Союзу (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах