1. Словник української мови в 11 томах

безкорисний

БЕЗКОРИ́СНИЙ, а, е.

1. Який нікому не дає користі; некорисний.

"Ех ти, безкорисна вода! Виходить, нам через тебе передчасна смерть!" (Ю. Янов., І, 1954, 221).

2. рідко. Те саме, що безкори́сливий.

За часів батька у нас бувало багато людей, .. водились знайомості чисто безкорисні і поетичні (Фр., І, 1955, 12);

В піснях, репліках народного співця, цілком безкорисного, байдужого до грошей, виявляється настрій повсталого народу (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 97).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкорисний — безкори́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безкорисний — Некорисний; (- річ) непотрібний, зайвий; (несприятливий) непомічний; (- вдачу) непожадливий, СОВ. безкорисливий. Словник синонімів Караванського
  3. безкорисний — -а, -е. 1》 Який нікому не дає користі; некорисний. 2》 рідко. Те саме, що безкорисливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безкорисний — БЕЗКОРИ́СНИЙ, а, е. 1. Який нікому не дає користі; некорисний. Будь-який файл або ресурс системи при дотриманні прав доступу повинен бути доступний користувачеві. Якщо ресурс недоступний, то він безкорисний (з навч. літ.). 2. Те саме, що безкори́сливий. Словник української мови у 20 томах
  5. безкорисний — див. щедрий Словник синонімів Вусика
  6. безкорисний — Безкори́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)