безличниця
БЕЗЛИ́ЧНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до безли́чник.
[Йоганна:] Що він для мене — висловить несила. [Xуса (люто):] Безличниця! (Л. Укр., III, 1952, 160).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безличниця — безли́чниця іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- безличниця — БЕЗЛИ́ЧНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до безли́чник. [Йоганна:] Що він для мене – висловить несила. [Хуса (люто):] Безличниця! (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах