1. Словник української мови в 11 томах

безмовність

БЕЗМО́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безмо́вний.

Мабуть, ніколи не забуде Горпина того зимового лісу, білої урочистості й безмовності (Ю. Янов., Мир, 1956, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безмовність — безмо́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безмовність — -ності, ж. Абстр. ім. до безмовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безмовність — БЕЗМО́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безмо́вний. Безмовність жертв відбирала в нього [Меншикова] ту звірську насолоду, яку мучителям дає жах і тривога мучеників (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. безмовність — I безгомін, безгоміння, мовчання, німота, німотність, тиша, тишінь Фразеологічні синоніми: німа тиша II див. тиша Словник синонімів Вусика
  5. безмовність — ТИ́ША (стан, коли десь немає звуків; відсутність розмов), ЗА́ТИ́ШОК, ТИШ поет.; БЕЗГОЛО́ССЯ, БЕЗМО́ВНІСТЬ, БЕЗГОМІ́ННЯ, БЕ́ЗГОМІНЬ розм. (відсутність голосів, звуків, гомону). Над бліндажем стояла абсолютна тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля (Ю. Словник синонімів української мови