1. Словник української мови в 11 томах

безневинність

БЕЗНЕВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безневи́нний.

Он тим, хто не просився, не доказував своєї безневинності, все прощають,.. а на його просьби.. навіть відповіді ніякої (Збан., Сеспель, 1961, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безневинність — безневи́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безневинність — -ності, ж. Абстр. ім. до безневинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безневинність — БЕЗНЕВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безневи́нний. Хто вже був у бувальцях, то зараз і зробив так, не вповаючи на безневинність свою (Марко Вовчок); Тільки чотири чоловіки з усієї великої камери викликають у нього сумнів щодо своєї безневинності (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. безневинність — Безневи́нність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безневинність — Безневинність, -ности ж. Невинность, неповинность, невиновность. Хто вже був у бувальцях, то зараз і зробив так, не вповаючи на безневинність свою. МВ. ІІ. 191. Словник української мови Грінченка