безневинність
БЕЗНЕВИ́ННІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безневи́нний.
Хто вже був у бувальцях, то зараз і зробив так, не вповаючи на безневинність свою (Марко Вовчок);
Тільки чотири чоловіки з усієї великої камери викликають у нього сумнів щодо своєї безневинності (Б. Антоненко-Давидович);
Он тим, хто не просився, не доказував своєї безневинності, все прощають, .. а на його просьби .. навіть відповіді ніякої (Ю. Збанацький);
Свої побоювання щодо безневинності “домашнього” магнетизму вчені висловили ще на початку 80-х років (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безневинність — безневи́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- безневинність — -ності, ж. Абстр. ім. до безневинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безневинність — Безневи́нність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безневинність — БЕЗНЕВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безневи́нний. Он тим, хто не просився, не доказував своєї безневинності, все прощають,.. а на його просьби.. навіть відповіді ніякої (Збан., Сеспель, 1961, 237). Словник української мови в 11 томах
- безневинність — Безневинність, -ности ж. Невинность, неповинность, невиновность. Хто вже був у бувальцях, то зараз і зробив так, не вповаючи на безневинність свою. МВ. ІІ. 191. Словник української мови Грінченка