безоглядно
БЕЗОГЛЯ́ДНО.
1. Присл. до безогля́дний.
З ляком підвела старенька очі на молоду дівчину Такої бесіди вона ще від неї не чула, так суворо, безоглядно ніколи вона не говорила (Коб., І, 1956, 93);
[Клавдія:] Зараз я думаю тільки про те, що люблю тебе безмежно, безоглядно… (Сміл., Черв. троянда, 1955, 41).
2. присл. Не оглядаючись.
— Я не гадав, що ви здатні кинути законтрактовану вами людину напризволяще, а самі безоглядно тікати (Смолич, І, 1958, 105);
Не бійся нічого, нічого, нічого, Вперед безоглядно дивись! (Мур., Піонер. слово, 1951, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безоглядно — безогля́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безоглядно — 1》 Присл. до безоглядний. 2》 присл. Не оглядаючись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безоглядно — БЕЗОГЛЯ́ДНО. 1. Присл. до безогля́дний. З ляком підвела старенька очі на молоду дівчину, Такої бесіди вона ще від неї не чула, так суворо, безоглядно ніколи вона не говорила (О. Словник української мови у 20 томах
- безоглядно — див. охоче Словник синонімів Вусика
- безоглядно — Безо́глядно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)