безоглядно
БЕЗОГЛЯ́ДНО.
1. Присл. до безогля́дний.
З ляком підвела старенька очі на молоду дівчину, Такої бесіди вона ще від неї не чула, так суворо, безоглядно ніколи вона не говорила (О. Кобилянська);
[Клавдія:] Зараз я думаю тільки про те, що люблю тебе безмежно, безоглядно... (Л. Смілянський);
Я занадто багато знав лихого про життя, щоб безоглядно любити його (В. Дрозд);
Місто безоглядно занаджує до себе молодь (В. Яворівський).
2. присл. Не оглядаючись.
– Я не гадав, що ви здатні кинути законтрактовану вами людину напризволяще, а самі безоглядно тікати (Ю. Смолич);
Не бійся нічого, нічого, нічого, Вперед безоглядно дивись! (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безоглядно — безогля́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безоглядно — 1》 Присл. до безоглядний. 2》 присл. Не оглядаючись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безоглядно — див. охоче Словник синонімів Вусика
- безоглядно — Безо́глядно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безоглядно — БЕЗОГЛЯ́ДНО. 1. Присл. до безогля́дний. З ляком підвела старенька очі на молоду дівчину Такої бесіди вона ще від неї не чула, так суворо, безоглядно ніколи вона не говорила (Коб. Словник української мови в 11 томах