1. Словник української мови в 11 томах

безодній

БЕЗО́ДНІЙ, я, є, діал. Бездонний.

Безодньої бочки не наллєш (Укр.. присл.., 1955, 165);

Над головою стеля з глибокого безоднього неба, синього, аж темного (Н.-Лев., І, 1956, 154);

Мічурін почав роздавати членам ревкому яблука.., добуваючи їх з безодніх кишень свого сюртука (Довж., Зач. Десна, 1957, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безодній — безо́дній прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. безодній — Без дна, безденний, сов. бездонний; (- прірву) глибочезний, незглибний, незглибимий; (- небо) неосяжний, безмежний; пор. НЕВИЧЕРПНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. безодній — -я, -є, діал. Бездонний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безодній — БЕЗО́ДНІЙ, я, є. Те саме, що бездо́нний. І засурмив п'ятий Ангол, і я бачив зорю, що спала із неба додолу. І їй даний був ключ від криниці безодньої (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  5. безодній — ГЛИБО́КИЙ (який має велику глибину), БЕЗДО́ННИЙ підсил., БЕЗО́ДНІЙ підсил. розм. Зліворуч було якесь глибоке, бездонне провалля (Г. Хоткевич); Садок з лісом чорнів, здаючись безоднім темним яром (Панас Мирний). Словник синонімів української мови
  6. безодній — Безо́дній, -ня, -нє = безде́нний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)