безплідний
БЕЗПЛІ́ДНИЙ, а, е.
1. Який не дає плодів, нездатний давати потомство.
Тепер я догадуюсь, що була то не шовковиця, а безплідний шовкун (Гончар, II, 1954, 203);
Надмірне ожиріння може зробити організм зовсім безплідним (Бджоли, 1955, 193);
// Неродючий.
Солонці характеризуються дуже низькою родючістю, а в ряді випадків — зовсім безплідні (Наука.., 11, 1956, 24);
Де степи безплідні Лиш були колись, Хвилі Волги й Дону Тут навік зійшлись! (Тер., Правда, 1952, 83).
2. перен. Який не дає наслідків; даремний, марний.
Відомо, що які б хороші не були прийняті рішення, вони можуть лишитися безплідними, якщо не будуть підкріплені активною організаторською роботою (Рад. Укр., 25. IX 1957, 1);
Роздратований безплідними розшуками, старшина міліції постукав у двері, зайшов до кімнати, не питаючи дозволу (Собко, Звич. життя, 1957, 62).
Значення в інших словниках
- безплідний — безплі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- безплідний — Безнащадний, яловий; (- людей) бездітний; (ґрунт) неродючий, безхлібний; (захід) даремний, марний; (розшук) безрезультатний. Словник синонімів Караванського
- безплідний — -а, -е. 1》 Який не дає плодів, нездатний давати потомство. || Неродючий. 2》 перен. Який не дає наслідків; даремний, марний; безрезультатний. Безплідні зусилля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безплідний — 1. неродючий, нетворчий, яловий, див. стерільний 2. (чин) даремний, задаремний, надаремний, марний, намарний Словник чужослів Павло Штепа
- безплідний — БЕЗПЛІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який не дає плодів, нездатний давати потомство. Тоді другий чиновник, гадаючи, що його жінка безплідна й нездібна родити, взяв мене за сина (М. Хвильовий); Тепер я догадуюсь, що була то не шовковиця, а безплідний шовкун (О. Словник української мови у 20 томах
- безплідний — БЕЗДІ́ТНА тільки жін. (про жінку — яка не може мати дітей), БЕЗПЛІ́ДНА розм., НЕПЛІ́ДНА розм. Трохим Упир хоч і багату жінку взяв, та здоров'ям слабу — бездітна вона була (І. Ле); — Теперішні дівки.. на старість каятимуться, та пізно буде... Словник синонімів української мови