1. Словник української мови в 11 томах

безпомилковість

БЕЗПОМИЛКО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до безпомилко́вий.

Виплекав він [П. Куліш] цю самопогорду, самовпевненість і справді вірить у свою безпомилковість! (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 335).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпомилковість — безпомилко́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безпомилковість — -вості, ж. Абстр. ім. до безпомилковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпомилковість — БЕЗПОМИЛКО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до безпомилко́вий. Виплекав він [П. Куліш] цю самопогорду, самовпевненість і справді вірить у свою безпомилковість! (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах