1. Словник української мови в 11 томах

безпорадно

БЕЗПОРА́ДНО. Присл. до безпора́дний.

Юзя дивилася на неї безпорадно (Л. Укр., III, 1952, 658);

Петро спинився перед братом і безпорадно розвів руками (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 8);

Андрій безпорадно зиркнув спідлоба на голову сільради (Минко, Повна чаша, 1950, 208).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпорадно — безпора́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безпорадно — Присл. до безпорадний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпорадно — БЕЗПОРА́ДНО. Присл. до безпора́дний. Юзя дивилася на неї безпорадно (Леся Українка); Публіка .. стояла ще під навісами і безпорадно топталася на місці (М. Хвильовий); Петро спинився перед братом і безпорадно розвів руками (Д. Словник української мови у 20 томах