1. Словник української мови в 11 томах

безпорадний

БЕЗПОРА́ДНИЙ, а, е. Неспроможний своїми силами справитися з чим-небудь; який потребує допомоги, підтримки; безпомічний.

Він почуває себе таким кволим, таким безпорадним, розбитим (Коцюб., І, 1955, 218);

І от вона стояла одна серед лісу, замерзла, безпорадна, і плакала, не знаючи, що робити (Коз., Сальвія, 1959, 219);

// Який виражає безпомічність.

Вигляд у неї [Віри] був розгублений і безпорадний (Руд., Вітер.., 1958, 402);

// перен. Недосконалий, недовершений (про художній твір).

Не можна миритися більше з творами, написаними наспіх, на основі поверхових спостережень над життям, з творами художньо безпорадними, сірими (Рад. літ-во, 5, 1957, 11).

◊ Безпора́дне стано́вище — становище, з якого немає виходу; безвихідне становище.

Становище дівчини було безпорадне (Ільч., Серце жде, 1939, 387).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпорадний — (який потребує допомоги при вирішенні чогось) недолугий, недорікуватий, недоладний, (нездатний сам собі дати ради) безпомічний, безсилий. Словник синонімів Полюги
  2. безпорадний — безпора́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. безпорадний — Безрадний, безпомічний, безсилий, обр. беззубий, р. непорадний; (твір) НЕЗДАЛИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. безпорадний — -а, -е. Неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь; який потребує допомоги, підтримки; безпомічний. || Який виражає безпомічність. || перен. Недосконалий, недовершений (про художній твір). Безпорадне становище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. безпорадний — БЕЗПОРА́ДНИЙ, а, е. Неспроможний своїми силами справитися з чим-небудь; який потребує допомоги, підтримки; безпомічний. Він почуває себе таким кволим, таким безпорадним, розбитим (М. Словник української мови у 20 томах
  6. безпорадний — див. беззахисний; слабодухий Словник синонімів Вусика
  7. безпорадний — БЕЗНАДІ́ЙНИЙ (про становище, обставини і т. ін. — у якому не видно надії на поліпшення), БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПОРА́ДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. (звичайно із сл. часи, життя, доля, злидні тощо); НЕВИЛА́ЗНИЙ підсил. розм. (про злидні, борги і т. ін. Словник синонімів української мови
  8. безпорадний — Безпора́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)