1. Словник синонімів Полюги

безпорадний

(який потребує допомоги при вирішенні чогось) недолугий, недорікуватий, недоладний, (нездатний сам собі дати ради) безпомічний, безсилий.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпорадний — безпора́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безпорадний — Безрадний, безпомічний, безсилий, обр. беззубий, р. непорадний; (твір) НЕЗДАЛИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. безпорадний — -а, -е. Неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь; який потребує допомоги, підтримки; безпомічний. || Який виражає безпомічність. || перен. Недосконалий, недовершений (про художній твір). Безпорадне становище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безпорадний — БЕЗПОРА́ДНИЙ, а, е. Неспроможний своїми силами справитися з чим-небудь; який потребує допомоги, підтримки; безпомічний. Він почуває себе таким кволим, таким безпорадним, розбитим (М. Словник української мови у 20 томах
  5. безпорадний — див. беззахисний; слабодухий Словник синонімів Вусика
  6. безпорадний — БЕЗНАДІ́ЙНИЙ (про становище, обставини і т. ін. — у якому не видно надії на поліпшення), БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПОРА́ДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. (звичайно із сл. часи, життя, доля, злидні тощо); НЕВИЛА́ЗНИЙ підсил. розм. (про злидні, борги і т. ін. Словник синонімів української мови
  7. безпорадний — Безпора́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. безпорадний — БЕЗПОРА́ДНИЙ, а, е. Неспроможний своїми силами справитися з чим-небудь; який потребує допомоги, підтримки; безпомічний. Він почуває себе таким кволим, таким безпорадним, розбитим (Коцюб. Словник української мови в 11 томах