1. Словник української мови в 11 томах

безпощадний

БЕЗПОЩА́ДНИЙ, а, е. Який не знав пощади: жорстокий, непримиренний.

Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись (Л. Укр., І, 1951, 141);

Я такого, що тепер, ніколи не бачив. Йде боротьба безпощадна (Стеф., І, 1949, 259);

І сад на лінії вогню Гіллям сухим у небо тиче — Немов гукає на борню. На помсту безпощадну кличе (Шер., Дорога.., 1957, 73);

// Який дуже дошкульно діє.

Безпощадне сонце ворогує з землею (Довж., Зач. Десна, 1957, 517).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпощадний — безпоща́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безпощадний — -а, -е. Який не знає пощади: жорстокий, непримиренний. || Який дуже дошкульно діє. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпощадний — Безсердий, безжальний, жорстокий, катівський, лютий, немилосний, немилостивий, нещадний Словник чужослів Павло Штепа
  4. безпощадний — БЕЗПОЩА́ДНИЙ, а, е. Який не знає пощади; жорстокий, непримиренний. Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись (Леся Українка); Я такого, що тепер, ніколи не бачив. Йде боротьба безпощадна (В. Словник української мови у 20 томах
  5. безпощадний — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  6. безпощадний — ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення — який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані), ДІТКЛИ́ВИЙ (ДОТКЛИ́ВИЙ), БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ), ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й... Словник синонімів української мови