безпощадний

безпоща́дний

-а, -е.

Який не знає пощади: жорстокий, непримиренний.

|| Який дуже дошкульно діє.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпощадний — безпоща́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безпощадний — Безсердий, безжальний, жорстокий, катівський, лютий, немилосний, немилостивий, нещадний Словник чужослів Павло Штепа
  3. безпощадний — БЕЗПОЩА́ДНИЙ, а, е. Який не знає пощади; жорстокий, непримиренний. Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись (Леся Українка); Я такого, що тепер, ніколи не бачив. Йде боротьба безпощадна (В. Словник української мови у 20 томах
  4. безпощадний — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  5. безпощадний — ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення — який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані), ДІТКЛИ́ВИЙ (ДОТКЛИ́ВИЙ), БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ), ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й... Словник синонімів української мови
  6. безпощадний — БЕЗПОЩА́ДНИЙ, а, е. Який не знав пощади: жорстокий, непримиренний. Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись (Л. Укр., І, 1951, 141); Я такого, що тепер, ніколи не бачив. Йде боротьба безпощадна (Стеф. Словник української мови в 11 томах