1. Словник української мови в 11 томах

безпретензійний

БЕЗПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ, а, е. Не розрахований на певний ефект, який не має вигляду чогось значного; простий.

Оця ніжна безпретензійна музика дзвеніла, мов прегарна казка з давніх, минулих часів (Коб., І, 1956, 313);

З правої кишені сукенки визирав цікаво ріжок безпретензійної, але доброго гатунку, хустинки (Вільде, На порозі, 1955, 42);

Проста і безпретензійна пісня Івана Шевченка про нові відносини на селі.. стала широко відомою народною піснею (Літ. газ., 29. VIІ 1958, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпретензійний — безпретензі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безпретензійний — -а, -е. Не розрахований на певний ефект, який не має вигляду чогось значного; простий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпретензійний — Невибагливий, невимогливий, скромний Словник чужослів Павло Штепа
  4. безпретензійний — БЕЗПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ, а, е. Не розрахований на зовнішній ефект; який не має претензій на щось екстраординарне; простий. Оця ніжна безпретензійна музика дзвеніла, мов прегарна казка з давніх, минулих часів (О. Словник української мови у 20 томах
  5. безпретензійний — безпретензійний (безпретенсі́йний) скромний, простий; який не прагне справити враження (ср, ст): Ти питаєш про нову сусідку? А шо про неї можу сказати, молода, гарна, досить безпретензійна, мій тато б сказав: “Людина через прошу-перепрошую” (Авторка)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. безпретензійний — ПРО́СТИ́Й (за формою або змістом — позбавлений зовнішньої ефектності, ускладненості, розкоші; виконаний, здійснений просто), НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕВИГА́ДЛИВИЙ, НЕВИБА́ГЛИВИЙ рідше, БЕЗПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ, ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм., СКРО́МНИЙ розм. Словник синонімів української мови